Новини

Законодавство України зобов`язала територіальні громади з 2021 року вести власні геоінформаціні системи (ГІС) як частину національного порталу. Скільки громад мають та ведуть ГІС на Чернігівщині? Адже це сучасний інструмент для заробляння грошей – така думка прозвучала під час семінару «Управління земельними ресурсами у громаді в умовах воєнного стану». Проводився він у Корюківці для громад півночі області – Корюківського та Новгород-Сіверського районів у рамках меморандуму про співпрацю між Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Чернігівським регіональним відділенням АМУ України.

Розпочалося навчання з хвилини мовчання за воїнами ЗСУ, які загинули у російсько-українській війні. Звертаючись до присутніх начальник Корюківської воєнної адміністрації Івана Ващенко наголосив на важливості врахування особливостей прикордонних територій.

Проводила семінару Тетяна Медвецька – експертка з питань земельних відносин та комунальної власності АМУ. Розглядалися такі питання: відновлення роботи з земельними аукціонами, підготовка документації з землеустрою, формування лотів та підготовка проектів рішень громадами; зміни в законодавстві щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення охорони земель; національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД), порядок використання даних та перспективи розвитку для громад; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель виконавчими органами місцевих рад у межах делегованих повноважень.

Експертка наголосила: поза тим, що російсько-українська війна триває, українська держава повертає процедури, що забезпечують прозорість рішень із земельних питань; водночас вона прагне переглянути їх у бік спрощення та зручності. Щоправда, до деяких питань доведеться повернутися, скажімо, доволі незручно, що для реєстрації права комунальної власності на землю своєї громади необхідно їхати до іншої громади. Також, на думку, пані Тетяни, громади вже тепер мають звернути увагу на НІГД – хоча на період воєнного стану вона переважно закрита, але вносити дані можна. А після його завершення більше можливостей залучити ресурси матимуть громади, інформація про які виявиться доступніша. До речі, виявляється, що у Львівській області всі громади підключилися до ГІС, дужу просунулася Хмельниччина. Прикордоння з країнами-агресорами, вочевидь, матиме свою специфіку, але конкуренцію за ресурси ніхто на скасовував.

Серед питань від учасників навчання, що потребують врегулювання: про які податки за землю йдеться на територіях, що понівечена рашистською технікою, досі замінована та ще й регулярно обстрілюється? Чи не краще, аби держава надала право регулювати це питання місцевим радам, скажімо – щодо окремих старостатів? Чи можна автоматично звільнити від сплати, скажімо, в двохкілометровій зоні?

На завершення навчання його учасники висловили побажання провести подібну зустріч у Чернігові в розширеному складі – разом із своїми колегами з інших громад області та керівниками Держгеокадастру.

 Електронне декларування» – навчання на таку тему проведено Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації 12 квітня 2023 р. для працівників апарату та структурних підрозділів, старост, депутатів Мринської сільської ради.

У відкритті та роботі семінару взяла участь Людмила Борисова – Мринський сільський голова, наголосивши на необхідності неухильного дотримання положень антикорупційного законодавства посадовцями.

З учасниками навчання спілкувалась Наталія Лугина – спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції виконавчого апарату Чернігівської обласної ради. Говорили про зміни в антикорупційному законодавстві, про обмеження щодо суміщення з іншими видами діяльності, отримання подарунків, своєчасне врегулювання ситуацій, пов’язаних з конфліктом інтересів, особливості законодавчого врегулювання щодо отримання органами місцевого самоврядування гуманітарної допомоги, організації благодійних зборів. Окремо розглянули питання відповідальності за порушення антикорупційного законодавства та ризики, які тягне за собою включення до Реєстру корупціонерів. Також учасники отримали детальні роз’яснення стосовно видів декларацій та термінів їх подачі, відображення змін у майновому стані та внесення до декларації документів, які ідентифікують особу декларанта (видані в Україні і за закордоном). Також присутні отримали практичні поради щодо внесення інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, доходи декларанта, валютні рахунки, загальних правил округлення кількісних та вартісних показників та ін.

за такою програмою навчалися посадовці Чернігівщини 05 – 06 квітня 2023 року.

Опрацювали питання:

Робота з Googlе інструментами: пошта, диск, документи.

Google форми, тести опитування.

Робота з Calendar Google. Розподіл ресурсів часу на основі календаря Google.

Робота з Youtube. Редагування відео.

Відео конференції в Meet.

Провела навчання Тетяна Білоока – викладач інформатики та комп’ютерної техніки коледжу економіки і технологій Національного університету «Чернігівська політехніка».

«Ми дозволяємо названому місту свободи по праву Магдебурзькому належати», – зазначено у грамоті короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ про надання Магдебурзького права Чернігову від 27 березня 1623 р. Відтоді його жителі самостійно управляли своїм містом, обирали владу, отримували корпоративне право власності на землю (як територіальна спільнота), пільги на розвиток ремесел і торгівлі та юридичний захист від втручання представників державної влади.

Саме про його головні цінності, подальший розвиток форм місцевого самоврядування в Чернігові та Україні загалом говорилося під час Урочистої академії «400 років надання Магдебурзького права Чернігову», яка відбулася в Чернігові 27 березня 2023 р. У зустрічі, організованій Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Сіверським інститутом регіональних досліджень, взяли участі науковці, викладачі, представники закладів вищої освіти, архівних, музейних установ, бібліотек, інституцій громадянського суспільства Чернігова, Києва, Ніжина та Кракова.

«Де є міське самоврядування – це Європа. Вшановуючи Магдебурзьке право як інституцію, ми говоримо про нього як складову європейського вибору та складову нашої ментальності. Отримані Черніговом привілеї, звільнення від повинностей, спонукали до заселення міста і вже через 10 років його жителі відбили напад московських військ. Громади, місцеве самоврядування витримали війну як сьогодні, так і 400 років тому», – наголосив доктор історичних наук, директор Сіверського інституту Сергій Лепявко.

«Після доволі тривалої перерви самоврядування в Чернігові відродилося у 1870-х рр. з появою міської думи. Впродовж другої половини XIX – на поч. XX ст. її управлінці та гласні (депутати) зреалізували ряд масштабних проєктів, що започаткували становлення комунального господарства та модернізацію міста – водогін, електростанція, тверде покриття на вулицях, пожежна охорона тощо. І все це – за умов постійної нестачі коштів, контролю та утисків з боку державної влади», – зазначила кандидат історичних наук, викладач Національного університету “Чернігівський колегіум” ім. Т.Г. Шевченка Любов Шара.

«За доби Української революції 1917–1921 рр. Чернігів та інші міста були осередками українського політичного та військового руху, активного громадського життя. За найдемократичнішим на той час виборчим законом проведені вибори до міських дум, які повинні були стати повноцінними органами місцевого самоврядування. Але російська окупація перервала ці процеси на понад 70 років», – зауважив професор Ягеллонського університету, доктор історичних наук Владислав Верстюк.

«Мали право, але не мали спроможності», – саме так можна охарактеризувати здатність місцевих рад виконувати свої повноваження в період з 1991 по 2015 рр. Більше 20 років пішло на те, щоб позбутися радянської спадщини в управлінні, а територіальні громади отримали реальний фінансовий ресурс для своєї діяльності, передусім через зміни в бюджетуванні, – зазначив виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України, кандидат економічних наук Микола Силенко.

«З початком реформи Чернігів теж відчув реальні кошти. В місті розвинулася інфраструктура, сфера сервісів, воно стало комфортнішим. Міста обласного значення, в тому числі Чернігів, стали моделлю для утворення та функціонування об’єднаних територіальних громад. Реалізувалася головна ідея реформи – перетворення України на країну самоврядних територіальних громад, а з нею відбулося повернення до витоків магдебурзького права, – підкреслив директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації, кандидат історичних наук Володимир Бойко.