Новини

Учасниками стали державні службовці апарату, структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації, районних державних адміністрацій, а також посадовці Харківської, Житомирської, Закарпатської, Дніпропетровської та Київської областей.

І сесія навчання за загальною професійною (сертифікатною) програмою підвищення кваліфікації триватиме 4 дні.

В перший день учасники обговорили практичні аспекти застосування законодавства про державну службу та застосування методів мотивації праці в публічному управлінні разом з Мариною Захарченко – заступником керівника апарату, начальником відділу управління персоналом апарату Чернігівської обласної державної адміністрації, магістр державної служби.

Далі будуть опрацьовані такі питання:

Стрес-менеджмент в управлінні персоналом.

Забезпечення дотримання прав людини та протидії дискримінації.

Запобігання торгівлі людьми: практичні аспекти вирішення проблеми.

Електронне урядування в інформаційному суспільстві.

Нормативно-правове забезпечення впровадження електронного урядування.

Збір, обробка та візуалізація інформації. Підготовка презентації.

Традиції публічного управління в Україні.

Конституційно-правові засади публічного управління.

Корупція як суспільне соціально-політичне явище: сутність, особливості прояву та шляхи подолання.

Виявлення корупційних ризиків в діяльності публічних службовців та засади запобігання корупційним правопорушенням.

Здійснення ефективних комунікацій у процесі публічного управління.

«Шукайте нестандартних рішень, стимулюйте економіку громади», – такий заклик пролунав на семінарі «Плани відновлення територіальних громад деокупованих територій за умов високих ризиків», що проходив 23 – 23 березня цього року в Чернігові як складова проєкту «Підтримка здатності територіальних громад Чернігівської області до роботи за умов війни» за підтримки фонду Ганса Зайделя. Він має на меті допомогти громадам регіону напрацювати ефективний алгоритм дій із огляду на власну специфіку та зовнішні умови. На запрошення відгукнулися представники 45 із 57 територіальних громад Чернігівської області. Спілкувалися з ними відомі в Україні експерти – Анатолій Ткачук та Юрій Третяк. Привітали учасників заступник голови обласної ради Дмитро Блауш та директор департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Олександра Хомик, відзначивши унікальність та значимість для регіону такої зустрічі.

За будь яких обставин, щоб хто не ухвалював, але ключове завдання для відновлення та розвитку – це людина. Власне, з цього постулату розпочав Анатолій Ткачук. А далі пояснив: значення має не 20 км відремонтованої дороги як такої, а на що вплине на ця дорога в сенсі залучення людей. Якщо ні на що – тоді вона не потрібна. Або стосовно шкіл, адже без дітей ніяке відновлення неможливо. Якщо, наприклад, в громаді є п`ять шкіл, із яких кілька пошкоджено, а дітей – на одну, то не треба все ремонтувати. Значно ефективніше зробити одну зразкову школу, купити кілька автобусів для підвозу та забезпечити тим самим школярам умови для здобуття якісної освіти. Тобто – готуємо та реалізуємо один розвитковий проєкт, а не вкладаємо гроші у `п`ять об`єктів. Наступні питання, які необхідно розв`яти – це рівень зарплати, а також гарні умови для дозвілля та комфорт у містах та селах. Між іншим, остання складова не вимагає надзвичайних ресурсів, натомість є дуже ефективної в сенсі підвищення вартості нерухомості.

Щодо коштів – питання не лише в їхньої наявності (можна мати гроші та не досягнути бажаного). Ключове питання – чи станемо ми успішними, якщо їх отримаємо? Для успіху маємо дотримуватися низки обов`язкових умов: знати та розуміти куди ми йдемо, скільки нам потрібно зробити для цього кроків (та яких), що заважатиме (тобто – ризики, які вимагатимуть дій), скільки та яких для цього потрібно ресурсів. Тобто Анатолій Ткачук наголосив на необхідності оволодіння громадами методики проєктного менеджменту як важливого елементу їхньої діяльності, а для розвитку – вирішального. Його інструменти – це плани відновлення, а ширше – стратегії розвитку. Перші розраховані на середньострокову перспективу, другі – на довгострокову, але підходи до їх формування однотипні.

В кожному разі маємо діяти за таким підходом: спочатку з`ясовуємо чого хочемо, потім – що у нас є, зрештою – що треба зробити, аби досягнути того, чого ми хочемо. Які б нормативно-правові рішення не ухвалив уряд.

Між іншим, саме такий підхід відкриває перед громадами нові можливості залучення коштів за допомогою проєктів, про що розповів Юрій Третяк. Він попередив, що головний наш шанс – це не та допомога, яка тепер надходить (хоча, вона, вочевидь, важлива). Найбільше можливостей для розвитку відкриває кандидатство до ЄС. Не досить дати кошти (це хибне уявлення) – необхідно, аби громади, регіон у цілому через стратегії свого розвитку та за допомогою інтегрованих проєктів розвитку (скажімо, покращуємо екологію та одночасно сприяємо зайнятості) навчилися реалізовувати приховані та недооцінені потенціали територій (відповідно до наявного функціонального призначення). Та й питання не в кількості коштів, а в тому, як їх взяти, адже в ЄС діє квотний принцип: кожна країна за черговим семирічним періодом планування отримує її відповідно до визначених цілей. Але не факт, що використає – якщо немає достатньої кількості якісних проєктів. Між іншим, найбільші майстри стосовно цього – поляки, вони стабільно вибирають свою квоту на рівні 80–90%. Ключове питання для України – наша спроможність оперувати цими грошима. Йдеться, насамперед, про адміністративну спроможність працювати з управлінською системою ЄС. Підвищенні її рівня – це питання рівня життя країни, її регіонів, громад, адже існує пряме співвідношення між якістю управління, організації в цілому та рівнем розвитку території. І тут виринає питання наявності кадрів, відповідної їх підготовки та мотивації їх до роботи.

Як це працює експерти показали наочно – всі учасники семінару опинилися у складі однієї з трьох субрегіональних груп. Кожна готувала власний концепт проєкту з розвитку території – з прив`язкою до місцевих особливостей. Адже Чернігівщина – це й прикордонні громади, що віднесені до зон бойових дій, так і відносно безпечні, розташовані від рф та рб на відстані 300 – 400 км. Як зазначалося під час обговорень, за малої щільності населення розраховувати на створення значних підприємств навряд чи доводиться. Але, попри російсько-українську війну, таких переваг регіону, як значні водні ресурси та ліс, поклади крейди, хороші екологічні показники, близькість до Києва, ніхто не скасовував. А от із середньостроковою тенденцією до скорочення чисельності мешканців доведеться навчитися жити.

Щодо перспективних галузей регіону та його громад називалися, такі, що не шкодять довкіллю, скажімо, деревообробка та меблярство (особливо для півночі області). І все, що пов`зано з відпочинком. Для Чернігівщини дуже підходить гасло: «Здорове життя – чиста вигода». Втім на тепер провідною галуззю залишатиметься сільське господарство. Пролунало цікаве число – виявляється, відповідно до законодавства, родинне (не зареєстроване як фермерське чи підприємницьке) сільське домогосподарство може без оподаткування продавати за рік вирощеної продукції на 450 тис. грн. А це добре для зростання внутрішнього ринку. На думку Анатолія Ткачука необхідно пояснити людям про що йдеться, а громаді – допомогти їм придбати необхідне обладнання.

Такі зустрічі – ще й штрихи до нинішнього стану та свого зріс готовності України, її територіальних громади не лише працювати на перемогу, битися за неї, але й розвиватися після. Бо це окремий та не менший виклик, до якого варто готуватися вже тепер.

В чому полягає політика Європейського Союзу у сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), що означає «побудова максимально екологічно безпечної системи поводження з потоками відходів», які нормативи та стандарти ЄС регламентують поводження з відходами, зміни, що відбулися в українському законодавстві з питань поводження з ТПВ, ‒ розглядали під час вебінару «Імплементація європейських практик поводження з відходами: кейс України». Навчання проведене 23‒24 березня в Чернігівському регіональному центрі підвищення кваліфікації. Цільова аудиторія ‒ державні службовці місцевих державних адміністрацій, посадових осіб органів місцевого самоврядування області.

Під час семінару зупинилися на наступних питаннях:

базові директиви ЄС щодо управління відходами, облаштування місць їхнього зберігання, подальшої переробки та спрямовані на охорону довкілля і зменшення негативних наслідків від утворення відходів;

Закон України «Про управління відходами», як із кроків до виконання Угоди про асоціацію між Україною з ЄС;

«розширена відповідальність виробника», запровадження якої сприятиме запровадженню кругової економіки та скороченню обсягів неперероблених відходів (принцип «забруднювач платить»);

ключові завдання для України для порятунку екосистеми в умовах екоциду Росії та адаптації секторальних політик до цілей зеленого курсу;

поводження з відходами від руйнувань, як комплекс заходів з безпечного збирання, перевезення, зберігання, їхньої переробки тощо;

Регіональний план управління відходами Чернігівської області;

повноваження органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами.

Учасники зустрічі ознайомилися з кращими практиками управління відходами в країнах Європи та можливостями імплементації відповідного досвіду в Україні. Вони отримали рекомендації стосовно того що, громади вже можуть робити для вирішення проблем з ТПВ і таким чином захисту свого довкілля

Навчання було організовано Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації спільно з Чернігівським регіональним відділенням Асоціація міст України та призначалось для голів громад, їхніх заступників та профільних працівників соціального сектору Ніжинського та Чернігівського районів.

У відкриті семінару взяв участь Козелецький селищний голова Валентин Бригинець, підкресливши, що соціальні послуги в громаді – тема важлива і гостра, особливо під час війни.

Експерт Асоціації міст України з питань соціального захисту Назар Миколюк під час семінару розповів про:

Особливості місцевої та державної соціальної політики.

Реформування соціальної політики в Україні.

Соціальні послуги в громаді: особливості роботи в умовах воєнного стану.

Проблемні питання надання соціальних послуг в громаді та шляхи їх вирішення.

Учасники обговорили проблеми з інформаційними базами даних (органи місцевого самоврядування не мають доступ до інформації, яка б дала можливості якісно формувати місцеву соціальну політику).

Окремо говорили про роботу з внутрішньо переміщеними особами та новий аспект роботи з ветеранами війни – це напрями, що потребують найбільшої підтримки і уваги з боку громад.

Спеціалісти апарату, структурних підрозділів обласної державної адміністрації, районних державних адміністрацій протягом трьохденного навчання опрацьовуватимуть такі модулі програми:

Основи проєктного менеджменту на публічній службі.

Ділове українське мовлення та застосування норм нового українського правопису.

Державна політика у сфері забезпечення прав людини.

Дисципліна та контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади.

Ділова риторика.

Учасники навчання вже пройшли дві сесії дистанційно: одну в режимі реального часу, іншу – в режимі відкладеного часу за допомогою платформи Moodle. Третя сесія завершиться підсумковим комп’ютерним тестуванням та отриманням сертифікатів про підвищення кваліфікації.

Про необхідність дотримання вимог антикорупційного законодавства щодо обмежень для працівників органів публічної влади, своєчасного виявлення та врегулювання ситуацій щодо конфлікту інтересів, внесення достовірних відомостей до електронних декларацій наголошувалося під час семінару «Фінансовий контроль як інструмент антикорупційної політики. Електронне декларування». Його провів Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації у Бахмачі 14 березня 2023 р. для працівників апарату та структурних підрозділів, старост, депутатів міської ради.

Насамперед мова йшла про обмеження для посадових осіб місцевого самоврядування, пов’язані з виконанням своїх повноважень та обов’язків, зміни до Закону у зв’язку з військовим станом, що відбулися в серпні 2022 р. Це стосується організації благодійних зборів, отримання та передачу гуманітарної допомоги, фінансових і матеріальних цінностей на користь ЗСУ. Також зупинилися на обмеженнях для посадовців щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Водночас учасникам семінару нагадали про відповідальність за корупційні правопорушення та ризики, які тягне за собою включення посадової особи до Реєстру корупціонерів.

Наступний тематичний блок охоплював поняття потенційного та реального конфлікту інтересів, необхідність дотримання строків та порядку повідомлення про виникнення такої ситуації. Наголошувалося на необхідності повідомлення про конфлікт інтересів до моменту прийняття рішень в органі місцевого самоврядування. Також розібрали алгоритм врегулювання конфлікту інтересів щодо посадовців, над якими не передбачено безпосереднього керівництва, можливостей залучення зовнішнього контролю, поводження в ситуаціях, коли виникають сумніви шодо наявності конфлікту інтересів та отримання відповідних роз’яснень від НАЗК.

У зв’язку з актуалізацією питання про відновлення електронного декларування за умов воєнного стану зупинилися на нюансах подання електронних декларацій.

Спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції виконавчого апарату обласної ради Наталія Лугина звернула увагу на технічні особливості роботи з Порталом (нові функції щодо внесення та збереження даних, роботи з реєстрами тощо), необхідність коректного прорахування порогів для розділів декларацій за 2021 та 2022 р., а також своєчасного повідомлення про зміни у майновому стані.

Вона надала практичні рекомендації стосовно внесення документів, що ідентифікують особу декларанта (зокрема тих, що видані за кордоном), терміни звітного періоду, особливості декларування об’єктів нерухомості, транспортних засобів, правила заокруглення кількісних та вартісних показників, заповнення розділів про доходи, грошові активи, фінансові зобов’язання, видатки та правочини. Водночас говорилося про типові помилки при заповненні декларацій, відповідальність за подання некоректних відомостей та вимоги до виправлення даних у деклараціях. Також наголошувалося на необхідності подання всіх декларацій, зокрема при звільненні та перебування посадовців у соціальних відпустках.