Відповідь на це запитання шукали учасники Форуму зі стратегічного планування громад Чернігівської та Київської областей, що проходив 17 вересня в Чернігові в рамках реалізації проекту «Підтримка реформи місцевого самоврядування – впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах Північної, Центральної та Західної України».

«Підтримка самоврядування на місцевому рівні надання допомоги в розвитку громадянського суспільства в межах самоврядних одиниць – головні завдання, які Фонд розвитку місцевої демократії (FRDL) реалізує на протязі більше ніж 25 років своєї діяльності в Польщі, а віднедавна – і на території України», – наголосив експерт проекту, представник Малопольського інституту територіального самоврядування і адміністрації Войцех Одзімек.
«В основі напрацьованої нашими експертами методології розробки стратегій розвитку громад лежить партисипативний підхід, що передбачає активну участь їхніх мешканців у цих процесах. Тільки після вивчення висловлених ними думок та пропозицій йде подальше
напрацювання стратегії розвитку громади. Важливим є не лише отриманий документ, як результат роботи, а також яким чином він розроблявся, яким був рівень залученості пересічних жителів. Зазначені підходи почали впроваджуватися під час реалізації програми DOBRE, що охопила 7 областей України. Ідея нашого проекту – поширити цю модель і на інші області, серед яких Чернігівщина виявила чи не найбільшу зацікавленість», – зазначила радник правління FRDL з питань співпраці з країнами Східної Європи, координатор проекту Наталія Гмурковська.
Подальша увага учасників Форуму зосереджувалася на компонентах моделі партисипативного стратегічного планування з висвітленням відповідної методології та інструментів, що застосовуються в роботі експертів. Поряд з особливостями залучення громадян обговорювалися також шляхи зміцнення механізмів співпраці між місцевими
органами влади та громадянським суспільством (включаючи бюджет участі, громадські консультації). Присутні мали нагоду ознайомитися з найкращими стандартами FRDL в цій галузі в Україні та успішними практиками з реалізації стратегічного планування. Вони переконалися в тому, що участь громадськості є важливою складовою успіху цих процесів, означає свідоме використання нею можливості впливу на спосіб управління публічними справами обраними демократичними органами влади та є просто необхідною, бо в сучасному складному суспільстві вже не можна керувати без згоди тих, ким керують.
Проект «Підтримка реформи місцевого самоврядування – впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах Північної, Центральної та Західної України» співфінансується в рамках співпраці у сфері розвитку «Польська допомога» Міністерства закордонних справ Республіки Польща і реалізується Фондом Розвитку Місцевої Демократії (FRDL, Польща) за участі регіональних партнерів в Україні: ГО “Європейський діалог” (Львів), “Творчий центр ТЦК” (Київ), Сіверського інституту регіональних досліджень (Чернігів), Бюро аналізу політики (Суми) та благодійної організації «Фонд регіонального та місцевого розвитку “Синергія”» (Полтава).



актуальні питання в кадровій діяльності, про планування роботи та проведення організаційно-масових заходів у райдержадміністрації.
працівників органів влади; застосування критики та компліментів та види маніпуляцій, які трапляються у діловому спілкуванні.
на це та інші запитання знайшли відповіді посадові особи місцевого самоврядування Куликівської селищної ради під час тематичного короткотермінового семінару-тренінгу «Комунікація влади з громадськістю та ЗМІ», який провів Центр підвищення кваліфікації кадрів.
бібліотеки ім. Володимира Короленка.
місцевого самоврядування, засобів масової інформації, волонтерських організацій. Учасників зібрання привітали художнім виступом представники громадської організації «Німецький культурний центр “Взаємодія”».
100 років тому. Це стало можливим завдяки збігові інтересів – у наших країн їх виявилося найбільше. Але як би там не було, нашим відносинам не 26, а саме сто років», – наголосив один з укладачів виставки, директор Центру перепідготовки та підвищенні кваліфікації кадрів, кандидат історичних наук Володимир Бойко. Він розповів про створення виставки, наголосивши на ключовій ролі Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, Сіверського інституту регіональних досліджень та фонду Ганса Зайделя. Доповідач детально зупинився на кожному з шести стендів виставки, які мовою документів висвітлюють становлення України як суб’єкта міжнародних відн
осин, укладання міжнародних договорів, зустрічі керівників держав та дипломатів, роботу українських дипломатичних представництв в Німеччині в 1918–1924 рр. «Становлення міждержавних відносин між Україною та Німеччиною відбувалося у надзвичайно драматичний для обох країн час. Більшість досягнутих домовленостей чи висловлених пропозицій так і залишилися нереалізованими. Але їх слушність довела історія. Скажімо, пропозиція консула в Мюнхені Василя Оренчука про створення українсько-німецької торгівельної палати стала реальністю в 2015 р., коли обидві країни погодили формат діяльності торгівельно-промислової палати, – підкреслив Володимир Бойко.
октор історичних наук Дмитро Никоненко. На їхню думку Німеччина відігравала та продовжує відгравати особливу роль у становленні України як держави – щонайменше з часів Української козацької держави, хоча можна згадати й попередні століття. Крім періоду 1918–1924 рр., йдеться про політичні прагнення гетьмана Івана Мазепи 1708–1709 рр., а також про відстоювання незалежності та цілісності України у боротьбі зі збройною агресією Російської федерації, чому ми є свідками. Головне в цих відносинах не допускати “Zu spät” («надто пізно») – тобто самим активно опікуватися власними інтересами та не втрачати можливості від підтримки й співробітництва з іншими країнами.