Чи обов’язково дотримуватися вимог до організації виробництва, якості продукції, надання послуг, купувати якісний, але дорожчий товар, чи шукати схожу за параметрами дешевшу, але сумнівну за походженням річ, вплив стандартів та регламентів на конкурентоспроможність підприємств та їхньої продукції, – ці та інші питання є предметом дискусії під час семінару «Реалізація вимог ЄС щодо технічного регулювання в Україні (аграрний сектор, харчова промисловість, туризм)», що проходить в Чернігові 5 – 6 березня 2018 р.
З вітальним словом до присутніх звернулися заступник директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олег Крапивний, заступник директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Павло Веселов та директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Володимир Бойко. Виробництво сільськогосподарської продукції, туристична сфера залишаються найперспективнішими галузями для економіки Чернігівщини, що зокрема сприятимуть зростанню добробуту мешканців її громад. Але для їх виходу на конкурентоспроможний рівень необхідно переглянути існуючі вимоги до кінцевої продукції та процесу організації виробництва, тобто підходи до діяльності, логістики організацій та підприємств загалом. Тому одним із шляхів є запровадження технічного регулювання за вимогами ЄС, щоб в повній мірі скористатися тими можливостями для експорту вітчизняної продукції, які дає Угода про Асоціацію з ЄС.
Учасники семінару ознайомлювалися з підходами до технічного регулювання, які діють в аграрному секторі, харчовій промисловості та туристичній галузі в країнах ЄС. Порівнювався досвід діяльності міжнародних та вітчизняних організацій, що працюють в системі стандартизації та метрології, висвітлювалися відмінності щодо стандартів та вимог в ЄС та Україні. Далі йшлося про стан впровадження технічного регулювання у вищезазначених галузях в Україні; програми міжнародної технічної підтримки (МТП); грантові програми ЄС для розвитку малих та середніх підприємств (МСП); надавалися практичні рекомендації щодо приведення системи менеджменту до вимог міжнародних стандартів.
Під час практичного компоненту семінару, який передбачав створення агротуристичного кластеру на прикладі однієї з громад Чернігівської області, власники фермерських господарств, садиб зеленого туризму, організатори туристичних маршрутів та проектів мали нагоду поділитися своїм досвідом та здобутками. Також обговорювалися шляхи подолання перепон у доступі до європейських грантових програм та практичних інструментів щодо приведення діяльності МСП, виробництва продукції або надання послуг до європейських стандартів.
На завершення семінару напрошується досить цікавий висновок. Як зазначив експерт проекту, кандидат технічних наук Юрій Кабаков: «Дотримання стандартів в країнах ЄС не є обов’язковим та мало впливає на конкурентність продукції чи її виробника. Та водночас безпечність продукції є ключовою вимогою, що має безпосереднє значення для репутації підприємців, змушує їх підтримувати на належному рівні та вдосконалювати вимоги до менеджменту своїх організацій, кваліфікації персоналу та кінцевого продукту. А для українського виробника запровадження цих стандартів – свого роду перепустка на ринок ЄС».
Заключний семінар в рамках проекту проходитиме у Львові 15 – 16 березня.
Проект «Посилення участі громадськості в реалізації вимог ЄС щодо технічного регулювання» реалізується Сіверським інститутом регіональних досліджень під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна–ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проекту «Громадська синергія» (http://www.irf.ua/programs/eu/civicsynergy).
Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Час оприлюднення: 6 березня 2018 р.
Виконавець: Казіміров Д.В.
конт. тел.: (0462) 676 052

лютого 2018 р. Співорганізаторами заходу виступили Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, Український інститут національної пам’яті, Сіверський інститут регіональних досліджень Фонд сприяння ініціативам газети «День» та «Слово “Просвіти”».
рагедії, що розгортаються поруч. Хтось виходить на барикади, а хтось спокійно переживає всі ці трансформації. Ми маємо навчитись сприймати цю гірку правду. Треба починати з маленького, а саме з власної гідності, відчинити двері в «кімнату страху», щоб зрозуміти, звідки береться постгеноцидне суспільство. Необхідно, щоб ми відкрились для широкого світу, де панує в першу чергу особистість, гідність та відчуття власної свободи».
нього було важливо, щоб Україна вийшла зі стану постгеноцидного суспільства та розбудовувалася як держава гідна людини», – наголосив радник голови обласної ради, доктор історичних наук Дмитро Никоненко.
цілеспрямована політика, що мала далекосяжні трагічні наслідки. «Він розбив здатність українців до самоідентифікації, призвів до втрати почуття єдності. На жаль, радянська спадщина після здобуття Україною незалежності у 1991 р. не пішла в минуле, але важливо, що спадщина Джеймса Мейса в минуле не йде», – зазначив Юрій Шаповал.

днаних територіальних громад. А це – широке поле для діяльності, бо саме молоді та освічені кадри як ніколи необхідні на місцях.


21 лютого у конференц-залі Чернігівської обласної ради (м. Чернігів, проспект Миру, 43) проходитиме «круглий стіл» на тему «Джеймс Мейс і концепція постгеноцидного суспільства» за участю української письменниці Наталії Дзюбенко-Мейс, українських істориків Тамари Демченко та Юрія Шаповала, українсько-канадського історика Романа Сербина. Під час зустрічі йтиметься про результати досліджень Голодомору-геноциду в Україні 1932 – 1933 років, ролі та місця Джеймса Мейса у поверненні Україні правди про цю катастрофу та осмислення суспільством і державою її наслідків. Також заплановано перегляд та обговорення нового документального телефільму «Джеймс Мейс. Траєкторія долі».
землекористування територіальних громад; питаннями організації ринку земельних ділянок власників земельних часток (паїв); зонування земель за типами (підтипами) землекористування як базова основа розмежування земель державної і комунальної власності. Мова йтиме про порядок формування земель комунальної власності в проектах землеустрою та реєстрації їх в державному земельному кадастрі; облік земель, земельних ділянок та ідентифікації прав на них як базова основа фінансової стійкості територіальної громади.
